Writing is the Key to Thoughtful Communication

Тетяна Шелепко
Cambridge ELT Consultant
Цього травня відбувся вебінар про письмо і необхідність комунікувати історії. Нижче – основні тези з вебінару, а також відеозапис «Writing is the Key to Thoughtful Communication».
"Writing is easy. All you have to do is cross out the wrong words," — так жартома сказав Марк Твен. Насправді, писати важче, ніж здається. Цікаво, що схоже казав Мікеланджело про скульптуру — він просто відсікав усе зайве. З письмом так само: відкидаємо зайве, щоб залишити суть.
Якщо порівнювати письмо з усним мовленням, стає очевидним: вони дуже різні. Назвіть три відмінності? Наприклад:
- Письмо — менш емоційне.
- Мовлення — спонтанне.
- Письмо — структуроване.
Додамо: письму властиві правопис, чіткий порядок слів, уникнення помилок і стандартна мова. Усна мова — жива, вільна, інтонаційна, наповнена жестами й емоціями. Вона не залишається, а письмо — залишається. І це одна з головних відмінностей: постійність.
Письмо — виразне, ми маємо час обміркувати й уточнити думку. У мовленні часто думаємо під час розмови, можемо змінити думку на ходу. Письмо — відсторонене: ми не поруч із читачем, він читає текст самостійно і інтерпретує його по-своєму. Тому важлива точність.
Також важлива щільність письма: у тексті менше зайвого, більше змісту на одиницю обсягу. Письмо — повільне у створенні, але швидке у сприйнятті. І нарешті, письмо — набута навичка, а мовлення — те, що ми засвоюємо природно змалку.
Ми використовуємо письмо з різною метою:
- як засіб (записи, конспекти, вправи);
- як ціль (есе, листи, історії);
- і як те, що поєднує обидва варіанти (творчі завдання, письмові відповіді на читання тощо).
На уроках важливо розуміти, що писати — це не просто фіксувати інформацію, а ще й вчитись думати, аналізувати, створювати. Найбільш актуальною формою письма сьогодні є створення історій.
Для чого ми взагалі розповідаємо історії?
- В освіті.
- У журналістиці.
- У рекламі (наприклад, реклама йогурту — це історія щасливого дня).
- У презентаціях і публічних виступах.
- У культурі — бо саме з історій складається наше суспільство, наші уявлення, переконання.
Кожен із нас щодня творить і відтворює історії: про себе, про інших, про світ. Наприклад, історія про «безпорадність перед несправедливістю» — це теж наратив, який ми передаємо далі. І так історії формують культуру. Саме тому створення історій – це відповідальне заняття і основа громадянського суспільства.
Найкращі історії мають структуру: герой, виклик, зміна. Це основа для будь-якої літератури, кіно чи репортажу. Ми цінуємо історії, де персонаж змінюється: «Я думала так, але сталося те — і тепер думаю інакше».
Щоб навчити писати, ми починаємо з читання як моделі. Питаємо в учнів:
- Яка твоя улюблена історія?
- Хто твій улюблений персонаж і чому?
- Що робить історію цікавою?
І тоді переходимо до письма. Але спершу — говоримо про ідеї. Бо письмо — це не лише про слова. Це про мислення, структурування, пояснення і зміну світогляду.
Щоб залучити учнів до письма, важливо не лише дати їм завдання, а й надихнути, створити для них контекст. Історія — це не просто вигадка, це спосіб думати, пояснювати, проживати досвід. А ще — чудовий інструмент навчання, зокрема граматики, побудови тексту й розвитку критичного мислення.
Вчимось розпізнавати структуру
Починається все з простого: улюблені історії. Розмова про казки чи персонажів, які захоплюють, — перший крок до власної оповіді. Відомі сюжети, як-от персонажі Марвел, роботи чи «Попелюшка», можуть стати моделлю. Через їхній розбір учні починають бачити структуру: експозиція, розвиток, кульмінація, розв’язка.
На прикладі казки про Колобка демонструємо, як працює класична драматургія. У вступі (експозиції) ми дізнаємося про проблему — відсутність дітей. У розвитку — створення героя і його «подорож», яка з кожною зустріччю з вовком чи ведмедем повторюється. Кульмінація — момент найбільшої напруги, коли Колобок зустрічає лисицю. Вона маніпулює ним, і він, не усвідомлюючи небезпеку, іде далі — аж до фатального кінця. Так учні вчаться розрізняти основні елементи сюжету і розуміти, як з напруги виростає сенс.
Створюємо прості структури
Ще одна сильна техніка «5 кадрів» допоможе створювати прості, але логічно побудовані історії. Уявімо, як зростає історія, наче по сходах, і на останньому реченні спадає вниз. Наприклад: «Я взяла яблуко. Відкусила шматочок. Зламала зуб. Викинула яблуко. Пішла до лікаря». Така історія має чітке послідовне розгортання, з елементом несподіванки в кульмінації.
Важливою частиною навчання є планування: перед письмом учням пропонують відповісти на запитання — чому ця історія має бути розказана, яка її ідея, емоція, яку вона викликає? Так формується особиста зацікавленість, мотивація. Іноді учні створюють персонажа, іноді героєм стає сам учень.
Однією з технік є структура “Once upon a time”:
- Once upon a time there was ________
- Every day, __________
- One day _______________
- Because of that, _________________
- Until finally _______________
«Колись давно була дівчинка. Щодня вона ходила до школи. Одного дня вона вирішила не йти. Через це вона пропустила урок англійської. І зрештою вона зовсім перестала її вчити». Така модель допомагає учням зрозуміти логіку подій та значення поворотного моменту.
Не менш важливий і візуальний компонент. Історію можна представити як 5 кадрів: «Я взяла окуляри (експозиція), вдягла їх (розвиток), нічого не побачила (кульмінація), зняла і продовжила заняття (розв’язка)». Такі вправи можна адаптувати у відеопроєкти: написати сценарій, зняти сцену, змонтувати відео.
Планування письма
Наступний етап — планування письма в командах. Хтось відповідає за структуру, хтось — за часові рамки, хтось — за дослідження. Важливо, щоб усі брали участь. У команді можна також проводити «freezing» вправу: учні починають лист або оповідання, потім передають аркуш іншій групі, яка продовжує та редагує. Це розвиває навички редагування та спільного письма.
Важливим є також розуміння ролі чернеток. На першому етапі письма ніхто не оцінює мовних помилок — тільки ідеї, логіку. Лише у фінальній версії відбувається перевірка мови й оцінювання. Учні отримують коментарі (наприклад, у Google Docs), редагують текст, і лише після цього подають фінальний варіант.
Письмо стає не обов’язком, а інструментом. Історії — не просто фантазії, а спосіб осмислення світу. Через них учні не лише вивчають мову, а й вчаться мислити, рефлексувати, створювати. І, можливо, саме з цього починається любов до письма.
Для додаткової інформації чи організації безкоштовного тренінгу чи вебінару для вашого навчального закладу звертайтесь до методиста Cambridge:
Тетяна Шелепко
+380673821181
Читайте також:
Англійська мова як медіум міжкультурної комунікації
Best Articles for THiNK teachers
Creative Writing: Getting Students to Write with Pleasure
Teach Students to Own the Language
THiNK Second Edition: Методичні ресурси
Рекомендуємо ознайомитися
Викладайте легко та впевнено разом із Portal to English!
Зекономте час на підготовку до уроків
Як допомогти учням у молодших класах стати самостійними?
Практичні поради, які допоможуть вам ефективно розвивати самостійність у ваших учнів.
Дешево ≠ якісно: що приховують підроблені підручники
Збережіть комфорт і якість навчання — обирайте оригінал!