Тиснете на «Play» і чекаєте на ліс рук, а отримуєте «скляні очі» та тихий шепіт: «Can we listen one more time?». Знайома ситуація? На жаль, аудіювання для учнів часто перетворюється на вгадування, а не на розуміння. Це реальний виклик, з яким нам доводиться боротися щодня.
- Брак попереднього контексту
Коли ми не даємо Pre-listening, мозок учня витрачає перші 20–30 секунд запису лише на те, щоб зрозуміти: «Хто ці люди? Вони в магазині чи в аеропорту?». Поки мозок ідентифікує локацію, диктор уже закінчив першу половину тексту. Учень відчуває, що він уже спізнився, панікує і перестає слухати зовсім.
- Фокус на формі, а не на змісті
В підлітків часто занадто розвинений «внутрішній перфекціоніст». Вони вважають, що повинні зрозуміти кожне слово. Як тільки в аудіо зустрічається незнайомий прикметник або фразове дієслово, учні «зависають». Вони намагаються згадати переклад цього слова, в той час як аудіо йде далі і втрачають логічний зв’язок між реченнями.
- Фонетична глухота
Учні часто знають, як слово пишеться, але не впізнають його на слух через швидкий темп або злиття звуків. Це той випадок, коли в підручнику вони бачать «What do you…», а в аудіо чують щось схоже на «Whatcha…». Коли ж вони стикаються з живою мовою, де слова зливаються, звуки випадають, а наголоси зміщуються, їхній мозок просто не розпізнає знайомі слова у новому звучанні.
Як ці виклики долаються на практиці? Розглянемо алгоритм роботи на прикладі підручника для середньої школи Portal to English від видавництва MM Publications. Його концепція базується на використанні живої, автентичної мови, проте учнів не залишають сам на сам із аудіо матеріалом.
Portal to English 3, Unit 6
Перш ніж натиснути кнопку відтворення, мозок учня має «побачити» історію. Ваша мета викликати емоційний відгук та активувати фонові знання про відпочинок на природі та можливі небезпеки. Попросіть дітей подивитися на фото людини в червоній куртці біля озера. Запитання на кшталт: «Where is this man? What is he doing? What could happen to him in such a place?» спонукають учнів до прогнозування.
Наступний етап спрямований на роботу з лексичним каркасом. Запропонуйте учням проаналізувати опорні слова, наприклад, fishing gear, whistle, rescue і вгадати, які з цих слів з’являться в розповіді та чому, скажімо, свисток може бути важливим для героя. Під час першого прослуховування завдання максимально просте — учні лише відмічають слова, які почули.
Для детального розуміння змісту використовуйте друге прослуховування. Перед ним учні ознайомлюються з переліком подій від a до h. Маючи перед очима зафіксовану першу подію та загальне уявлення про сюжет, вони зосереджуються на пошуку дієслів-маркерів. Завдання полягає у відновленні хронології, що вчить учнів виокремлювати головне в потоці мовлення.
Аудіювання не має закінчуватися закритою вправою; воно стає трампліном для мовлення. Використовуючи вже впорядковані речення як план, учні переказують пригоду Білла. Це може бути формат «ланцюжка», де кожен додає наступну деталь. Таким чином, інформація проходить крізь особистий досвід учня.
Portal to English 3, Unit 6
Для тренування розпізнавання слів у швидкому потоці ідеальним є метод «попереднього вибору». Запропонуйте учням обрати правильне слово з пари, наприклад, dead/busy або donate/share суто за логікою тексту ще до ввімкнення музики. Коли у дитини вже є власна гіпотеза, вона слухає значно активніше, шукаючи підтвердження своїм думкам. Подальше ввімкнення аудіо стає моментом перевірки власних гіпотез, що робить процес слухання цілеспрямованим та азартним.
Вас може зацікавити:
