Створюємо можливості

зрозуміти світ

Відкладені 0 Кошик 0

Контактна інформація

м. Київ, вул. Нижній Вал 17/8, БЦ "Unlock Podil" (колишній БЦ "Булгаков"), 3-й поверх (офіс)

shop@linguist.ua

Are Your Teenagers Ready to Use English for Life?

- -

Top Tip in ELT 2024

Tip 12. Teen Series

Tetiana Shelepko

Cambridge ELT Consultant

Для чого ми вчимо мову?

Це найпростіше питання, яке час від часу варто собі нагадувати та слідкувати, як змінюється відповідь. Для чого ми отримуємо знання? Якщо відповідь має формальний характер, як то «скласти іспит», «отримати додатковий кредит в професійному розвитку», «набрати бали» – то ми націлені виключно на результат, і часто нехтуємо самим процесом. Однак, останнім часом ми все частіше стикаємось із фразою Teacher’s performance, Student’s performance in Learning Process. Перформанс тут має мало спільного із мистецтвом чи творчістю, як ми звикли вважати на теренах українського освітнього процесу.

Науковець Дж. Л. Остін, який ще в 1955 році написав працю «How to Do Things with Words» винайшов поняття перформативу в лінгвістиці, де висловлювання і є дією, здатною змінити соціальну реальність. Це своєю чергою дало початок такого явища, як перформативний поворот, що торкається й освіти, зокрема. Далі цю ідею розвинув Річард Шехнер в цілий новий тип досліджень. На його думку, перформативними діями є ті, які ми здатні усвідомити на найвищому рівні. Чим більше ми усвідомлюємо, що говоримо і робимо ми та інші, тим більше такі дії є перформативними.

Отже, розглядаючи це питання – для чого вчити мову, автори статті пропонують читачам замислитись над англомовним поняттям to perform і тим фактом, що в українській мові немає прямого відповідника. Це багато говорить про різницю світосприйняття. Пропонуємо тут вживати відповідник «проявляти». Вчити мову, щоб проявляти ці знання в дії, в мовленнєвій ситуації, в житті, перш за все.

Звідки береться мовний бар’єр і як це попередити?

Націленість на результат, на відміну від фокуса на процесі, створює для учнів стресові умови, а для вчителя – умови постійного контролера знань, редактора помилок. Саме проблема страху помилки спричиняє надалі мовний бар’єр. Брак знання граматики чи лексики, своєю чергою, не є основоположною причиною комунікаційного бар'єра, на відміну від психологічних блоків, яких можливо уникнути, створюючи умови відкритого спілкування і прийняття.

Для цього учні мають чітко розуміти, що навчальний процес – це не повторювана з уроку в урок перевірка знань, а простір для прояву. Водночас перевірка мовних знань не може зовсім нівелюватись, але відбуватись у визначеному форматі тесту чи самостійної роботи, тоді як під час комунікативних завдань робота над мовними помилками має бути відкладена і деперсоналізована, або ж відбуватись за домовленістю.

Які завдання, таке й застосування

Завдання для розвитку уміння послуговуватись мовою в реальних ситуаціях мають бути такими, що створюють реальну ситуацію, а не копіюють її. Зокрема, читання діалогів чи вивчення їх і розігрування за ролями – не є таким завданням. Натомість настільні ігри, картки, обговорення, змагання – створюють умови для імпровізації та активності мисленнєвих процесів, активують пам’ять, а головне – зміщують фокус уваги з мови на саме завдання. Більше про такі типи завдань ви можете дізнатись тут.

Cambridge University Press & Assessment у своїх навчальних книгах керуються саме ідеєю вивчення англійської для застосування її в житті, навчанні, пізнанні світу, а пізніше – в професійній діяльності. Завдання з курсу THiNK Second Edition спрямовані, перш за все, на розвиток уміння учнів мислити, комунікувати та співпрацювати.

Переглянути курс

Замовити

Щоб отримати консультацію, зверніться до методистів та консультантів видавництва:

Тетяна Шелепко

tshelepko@cambridge.org

Альона Дідовець

alona.didovets@linguist.ua

Статті та розробки