Тиснете на «Play» і чекаєте на ліс рук, а отримуєте «скляні очі» та тихий шепіт: «Can we listen one more time?».
Знайома ситуація? На жаль, аудіювання для учнів часто перетворюється на вгадування, а не на розуміння.
Це реальний виклик, з яким нам доводиться боротися щодня.
- Брак попереднього контексту
Коли ми не даємо Pre-listening, мозок учня витрачає перші 20–30 секунд запису лише на те, щоб зрозуміти: «Хто ці люди? Вони в магазині чи в аеропорту?». Поки мозок ідентифікує локацію, диктор уже закінчив першу половину тексту. Учень відчуває, що він уже спізнився, панікує і перестає слухати зовсім.
- Фокус на формі, а не на змісті
В підлітків часто занадто розвинений «внутрішній перфекціоніст». Вони вважають, що повинні зрозуміти кожне слово. Як тільки в аудіо зустрічається незнайомий прикметник або фразове дієслово, учні «зависають». Вони намагаються згадати переклад цього слова, в той час як аудіо йде далі і втрачають логічний зв’язок між реченнями.
- Фонетична глухота
Учні часто знають, як слово пишеться, але не впізнають його на слух через швидкий темп або злиття звуків. Це той випадок, коли в підручнику вони бачать «What do you…», а в аудіо чують щось схоже на «Whatcha…».
Як ці виклики долаються на практиці? Розглянемо алгоритм роботи на прикладі підручника для середньої школи Portal to English від видавництва MM Publications .
Portal to English 3, Unit 6
Перш ніж натиснути кнопку відтворення, мозок учня має «побачити» історію...
Наступний етап спрямований на роботу з лексичним каркасом...
Аудіювання не має закінчуватися закритою вправою...
Portal to English 3, Unit 6
Для тренування розпізнавання слів у швидкому потоці ідеальним є метод «попереднього вибору»...
Вас може зацікавити:
